ДРА́ЧА, ЧІ,
Дра́ча, чі, ж.
1) Обирательство, вымогательство, поборы, взятки. Нема життя: великі драчі. Лебед. у. КС. 1882. IX. 568.
2) Ссоры. Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу. Екатер. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 441.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДРА́ЧКА, КИ, →← ДРАЧ, ЧА́,